Якого кольору сукня на цьому фото?

Ви теж бачите її зеленою? Жартую, ця сукня не здається мені зеленою, напишіть, будь ласка, у коментарях, якого кольору ця сукня особисто для вас і ми зможемо поділитися своїм сприйняттям цієї знаменитості:) Ця сукня абсолютно випадково стала відомою у 2015 році. Без перебільшення про неї говорив весь світ, принаймні мільйони людей обговорювали її. Чому? Тому що кожна людина сприймала колір цієї сукні по-своєму. У підсумку світ розділився на два основні “табори”. Один говорив, що ця сукня синьо-чорна, інший – що біло-золотиста. При цьому кожен був абсолютно впевнений у своїй правоті, відправляв опонентів лікувати голову або очі. Але фокус у тому, що й лікарям цей колір бачився по-різному, і ніхто не міг сказати, чому.

Звідки взагалі взялася ця сукня і в чому історія?

Жила-була в Шотландії жінка на ім’я Сесілія, яка збиралася на весілля своєї дочки. Разом зі своїм супутником вона вирушила на шопінг, щоб вибрати вбрання на свято. Фото кількох варіантів прямо з магазину відправила доньці в месенджер. Та відповіла, що біло-золотиста сукня їй сподобалася найбільше. Мама, звісно, була здивована, адже вона навіть не приміряла біло-золотисту. Донька була схвильована і навіть порадила мамі відвідати лікаря й обстежити зір. Але потім показала це фото своєму нареченому, той сказав, що сукня абсолютно точно синьо-чорна. Батьки нареченого, друзі та знайомі мали різний погляд, і, врешті-решт, подруга нареченої Кейтлін Макніл виклала це фото в соціальні мережі, з’явилися тисячі коментарів, сукню почали обговорювати в новинах. Крапку в цій історії поставила тільки поява Сесілії на знаменитому телешоу Еллен Дедженерес. Коли героїня з’явилася в студії за чудового освітлення, всі змогли переконатися, що сукня-таки синьо-чорна. “Табір біло-золотистих”, ви можете в це повірити?

The Ellen DeGeneres Show

Нейробіологи пояснили, що така оптична ілюзія сталася ось чому: під час зйомки смартфоном було порушено баланс білого. Просто режим не відповідав обстановці, адже це був звичайний мобільний без спеціального освітлення. Наш мозок не може зрозуміти, чи сфотографована сукня на світлі, чи перебуває в тіні. Виходить, що мозку потрібно не тільки бачити об’єкт, розпізнавати кольори, а й додати власний контекст: де розташований об’єкт і звідки на нього падає світло. Якщо мозку бракує інформації, він робить припущення, як же все відбувається. Тому й з’явилися дві основні думки про колір: комусь здавалося, що вбрання зараз у тіні, а комусь — що освітлене. Ось така різниця у сприйнятті. Нейробіолог із Вашингтонського університету Джей Нікс бачив цю сукню біло-золотистою, але потім роздрукував картинку. І коли вирізав шматок із паперу, фрагмент фото здався йому радше синьо-чорним, точніше десь між синім і синьо-зеленим. Тобто без контексту, коли мозок не додумує інформацію, колір бачиться іншим. А ось психолог із Нью-Йоркського університету Паскаль Уоліш вирішив вивчити феномен детальніше і припустив: по-різному цю сукню бачать “сови” і “жайворонки”, адже “сови” більше звикли до штучного світла, а “жайворонки” — до природного, денного, це теж може впливати на сприйняття кольору. І з опитаних ним користувачів вийшло, що всі “сови” бачать сукню на цьому зображенні більш освітленою.

Взагалі, у нас складний зоровий апарат, і кольори цього світу нам допомагають розрізняти фоторецептори в очах і спеціальні клітини на сітківці — колбочки. Вони реагують на світлові хвилі і потім передають сигнал у мозок. У нас є три типи таких колбочок. Вони сприймають хвилі різних типів: сині, зелені та червоні. І якщо заглибитися в цю тему, то можна дізнатися багато цікавого.

Навіщо я розповідаю про це і як ця тема пов’язана з моєю спеціалізацією?

Усі ми — люди, усі приймаємо рішення, чи то дрібні побутові, чи великі бізнесові: ведемо за собою команду, чи то вирішуємо долю корпорацій і підписуємо важливі документи. Ця історія захоплива тим, що дуже наочно дає зрозуміти: якщо ви все ще вважаєте, що сприймаєте світ винятково правильно й однозначно, то варто замислитися. Я рада, що ця історія сталася, адже вона водночас показала мільйонам людей, наскільки по-різному ми сприймаємо найдрібнішу деталь цього світу, а скільки їх іще є в нашому житті? І саме від нерозуміння та порушення ланцюжка комунікацій відбувається величезна кількість конфліктів. Тож цікава ця історія різним людям: і тим, хто вивчає сприйняття й ухвалення рішень і хоче бути ближчим до реальності, цікавлячись, а що з приводу того чи іншого питання думають співробітники, як бачать цей світ партнери й аудиторія, клієнт, і тим, хто дізнавшись про цей цікавий факт, буде хоча б менше ображатися на сусіда:)